Основна інформація | |
Назва товару | Івермектин |
Оцінка | Фармацевтичний клас |
Зовнішній вигляд | Білий порошок |
аналіз | 99% |
Термін зберігання | 2 роки |
Упаковка | 25 кг/коробка |
Хвороба | Сухе прохолодне місце |
Опис Івермектину
Івермектин – протипаразитарний засіб, ефективний при лікуванні онхоцеркозу, або «річкової сліпоти». Оскільки івермектин запобігає виробленню мікрофілярій дорослим хробаком, його потрібно вводити лише один або два рази на рік. Івермектин, також званий Івомек, є свого роду ліками, які добре впливають на лікування кліщів.
Вплив івермектину
Івермектин являє собою білий або світло-жовтий кристалічний порошок, розчинний у метиловому спирті, складному ефірі та ароматичному вуглеводні, крім води. Івермектин є різновидом антибіотика, який має стимулюючу та вбивчу дію на нематоди, комах і кліщів. Ін’єкції та пастилки, виготовлені з івермектину, в основному використовуються для лікування шлунково-кишкових нематод худоби, гіподермозу великої рогатої худоби, личинки мух телят, личинок носових мух овець, а також корости овець і свиней. Крім того, івермектин також може бути доступний для лікування рослинно-паразитарних нематод (аскарид, легеневих хробаків) у птиці. Крім того, з нього також можна зробити сільськогосподарський інсектицид для знищення кліща, plutella xylostella, капустяної гусениці, листової мінерки, філоксери та нематоди, які широко паразитують у рослинах. Найвидатнішою особливістю цього інсектициду є те, що він має невеликі побічні ефекти та може керувати та вбивати багато видів паразитів як внутрішніх, так і зовнішніх одночасно.
Фармакологія івермектину
Івермектин належить до класу речовин, відомих як авермектини. Це макроциклічні лактони, що утворюються шляхом ферментації актиноміцету Streptomyces avermitilis. Івермектин є препаратом широкого спектру дії, активним проти нематод і членистоногих домашніх тварин, тому широко використовується у ветеринарії.[1]. Препарат вперше було введено в організм людини в 1981 році. Було показано, що він ефективний проти широкого спектру нематод, таких як Strongyloides sp., Trichuris trichiura, Enterobius vermicularis, Ascaris lumbricoides, гачкуватих хробаків і Wuchereria bancrofti. Однак не діє проти печінкової двуустки і цестод[2].